30
Можна додатково вказати на об’єкт.
• Коли ви бачите, що ваш малюк дивиться на якийсь предмет,
відразу називайте його!
Слухові навички.
Локалізація джерела звуку (знаходження джерела звуку).
Спочатку дитина вчиться повертати голову за джерелом звуку.
З віком дитина вчиться не тільки повертати голову за звучанням,
але і шукати джерело звуку очима і фіксувати на ньому погляд.
Можливість слухати одного або відразу кількох учасників
розмови залежить від здатності визначати джерело звуку і слухати
цей звук!
Що можна робити вдома?
• Давайте дитині можливість слухати різноманітні звуки:
дзвіночка, свистка, шурхіт целофану, плескання в долоні.
Спочатку видавайте звуки так, щоб дитина бачила, що звучить.
Згодом робіть це збоку, щоб дитина шукала джерело звуку.
• Якщо дитина не повертається, скажіть: «Слухай», «Що це?»,
«Подивись на це». Покажіть предмет, видайте звук, щоб дитина
побачила, що звучить, і знову заберіть предмет із поля зору.
• Шукайте джерело звуку, сидячи на кріслі, що крутиться. Коли
ви почуєте звук, поверніться на стільці в потрібний бік, і
скажіть: «Ось він», «Ось дзвіночок, який ми чули!».
Вміння зосереджуватися на звуках.
Коли ви переконаєтесь, що ваш малюк здатний чути звуки,
постарайтеся створити умови, в яких дитина буде мати змогу
тренуватися слухати звуки, або зосереджувати на них увагу.
Що можна робити вдома?
• Вчити слухати (тривалий час) різноманітні звуки: музику,
гудіння електричних приладів, гавкіт собак, і т. п. Коли
ви помічаєте, що дитина затихає, перестає рухатися,
прокоментуйте, що відбувається: «Ти слухав музику!»,
«Красива музика».
• Давайте слухати розмову по телефону. Потім прокоментуйте:
«Це бабуся розмовляла».
