37
складаються умови, що забезпечують оволодіння мовленням
дитиною в подальшому. Такими умовами є формування виборчої
сприйнятливості до мовлення оточуючих - переважне виділення її
серед інших звуків, а також більш тонке диференціювання мовних
впливів в порівнянні з іншими звуками.
Дитина у віці 1,5-2 місяців починає все більше прислухатися до
мовлення дорослого. Після трьох місяців дитина постійно гулить.
Гуління стає інтенсивнішим, коли дорослий звертається до неї.
Інколи малюк чітко наслідує себе: подовгу відтворює звуки, які
спочатку вимовляє випадково. Дуже рано дитина починає реагувати
на емоційний тон мовлення дорослого.
У другій половині першого року життя дитина із задоволенням
лепече, подовгу вимовляє різні склади, намагається наслідувати
дорослих. Завдяки лепету дитина вчиться вимовляти все нові звуки.
Лепет супроводжується рухами губ, язика. З такою підготовкою
дитина згодом може засвоїти звуки будь-якої мови.
З6-7місяцівдитина,щоправильновиховується, починаєрозуміти
мовлення. Якщо малюк розуміє мовлення, то він відшукує поглядом
предмети або особу. Приблизно в 9-місячному віці більшість дітей,
що виховуються в умовах активного мовного спілкування, знають
своє ім’я. В 8-9 місяців вимовляє і повторює склади. В 10 місяців
вимовляє все нові склади, на прохання дорослих дає названу іграшку.
Знає імена дорослих і дітей. В 11 місяців вживає перші слова. В 12
місяців вимовляє приблизно 10-15 слів: «мама», «дай» і інші, а
розуміє значно більше.
Довербальний етап розвитку мовлення завершується розумінням
дитиною найпростіших висловлювань дорослого і виникненням
пасивного словника.
2. Перехід дитини до активного мовлення
припадає зазвичай
на другий рік життя. Дитина починає вимовляти більше слів і
поступово з’являються прості фрази. Розвивається допитливість,
продовжує інтенсивно формуватися мовлення (утворення речень).
До 2-х років діти опановують однину і множину, деякі відмінкові
закінчення. Розвивається фонематичний слух.
