44
Наприклад, подивилася дитина на іграшку, назвіть:
«Це киця. Киця мявкає. Це ніс, це очі, це рот, це вуха, це лапи.
А це у мене ніс, це у тебе ніс.
Це у киці очі . Це у тебе очі. Це у мене очі.
Це у киці вуха. Це у тебе вуха. Це у мене вуха.
У киці лапи. У тебе руки, у тебе ноги. У мене руки, у мене ноги.
Киця каже: няв-няв».
Навіть якщо дитина не повторює за вами, це залишається в
пам’яті, і так накопичується пасивний словник. Ви просите дати вам
кицю, дитина, знаючи це слово і співвідносячи його з образом, бере
кицю і дає її вам. Ви будете багаторазово вимовляти це місяць, два,
і одного разу ви почуєте у відповідь слова вашої дитини. Під час
розмови стежте за її реакцією і відображайте мовлення дитини відразу.
Ви сказали звук «А», дитина відкриває рот, вимовляє щось
середнє між « О» і « И». Похваліть її, скажіть, що вона молодець.
Адже у дитини ще не розвинений фонематичний слух, але
вона намагається повторювати за вами, тому дуже важливо
підбадьорювати і хвалити її.
Батьки повинні проговорювати те, що вимовляє дитина, але при
цьому вона повинна це бачити. Якщо дитина говорить невиразно,
чітко вимовляйте звук і просіть її повторити за вами. При цьому
ваше обличчя має бути навпроти обличчя дитини. Малюк повинен
бачити усне мовлення навколо, і насамперед ті слова, фрази, які він
вимовляє. Дорослі в сім´ї повинні навчитися повторювати все, що
вимовив їх малюк (це так зване відображене мовлення), але так,
щоб він це бачив. Необхідно заохочувати будь-яке висловлювання
дитини, підхоплювати його, повторювати тут же, відразу, поки увага
малюка на цьому зосереджена. Це допоможе дитині розговоритися і
виявляти інтерес до спілкування.
Так виховується зорова увага до мовлення, потреба повторювати
те, що говорить дорослий.
Розвиток фонематичного слуху
Фонематичний слух - це здатність людини до розпізнавання
мовленнєвих звуків, представлених фонемами мови.
