47
нього слів у малюка відзначається значне відставання розмовного
мовлення. Займаючись з дитиною потроху з самого народження,
роблячи це з яскравими емоціями, ви зможете компенсувати природні
дефекти дитини з синдромом Дауна і поліпшити якість звуковимови.
Лепет
- є основоположним умінням для розвитку мовлення,
він зміцнює механізми артикуляції і робить їх рухливими. Лепет
здійснює і аудитивну зворотну реакцію, тобто дитина звикає до звуків
і їх варіацій у людському мовленні. Хоча лепет дітей з синдромом
Дауна і схожий на лепет нормальних дітей, але він менш тривалий і
частий, потребує постійної стимуляції і підтримки дорослих .
Стимуляції аудитивного зворотного зв’язку сприяють виконання
наступних вправ:
Встановіть зоровий контакт з дитиною (відстань 20-25 см),
розмовляйте з нею, говоріть: «а», « ма-ма », «па-па », «ба-ба » і
т.п. Посміхайтеся, кивайте, спонукайте дитину бути уважною. Потім
зробіть паузу, щоб дати їй можливість проявити реакцію. Спробуйте
вести з нею діалог, у процесі якого ви і дитина обмінюєтеся
реакціями. Будьте ініціативні. Коли дитина лепече, не перебивайте
її, а підтримуйте, зберігаючи з нею контакт. Коли вона припинить,
повторіть за нею звуки і спробуйте знову «розговорити» її.
Урізноманітнюйте свій голос. Експериментуйте з тоном і гучністю.
З’ясуйте, на що ваша дитина реагує найкраще. Подібні заняття
необхідно проводити кілька разів на день по 5 хвилин.
Найкраще починати з самого народження і продовжувати в
різних формах, поки дитина не навчиться говорити. Цей прийом
можна використовувати і при розгляданні предметів або картинок.
Необхідно спонукати дитину доторкатися до них. Спочатку немовля
плескає по них. Це нормальна реакція, яку не можна припиняти.
Показування вказівним пальцем - це результат більш подальшого
розвитку. Головна мета - спонукати дитину лепетати. Називайте
предмети і картинки, заохочуйте її до повторення окремих звуків
слідом за вами.
Наступний крок після лепетання - розвиток артикульованого
мовлення.
Якщо лепет не переходить спонтанно в мовлення, то
завдання батьків і вихователів полягає в її формуванні. Велику роль
