50
плаваючі іграшки у вигляді тварин;
• дути через трубочку і цим приводити в рух пір’я і шматочки вати;
• надувати мильні бульбашки;
• голосно видихати або гарчати;
• дути на дзеркало або скло і малювати там що-небудь.
Ці та інші вправи можуть змінюватись в різних ігрових формах
у відповідності з віком дитини.
Особливо важливі для дітей з синдромом Дауна вправи на
поліпшення рухливості язика
, так як нормальна моторика язика - це
добра передумова для правильного смоктання, ковтання і жування, а
також говоріння. Вправи для розвитку у немовлят рухливості язика
і щелеп складаються переважно з масажу і допомоги в звиканні до
відповідного віку їжі .
При масажі язика краї язика поперемінно ліворуч і праворуч
придавлюються вказівними пальцями до тих пір, поки не виникає
зворотної реакції. Темп зміни залежить від швидкості реакції у
відповідь. Обережними рухами вказівного пальця можна ворушити
кінчик язика вправо і вліво, вгору і вниз. Схожі рухи викликають
легке лоскотання трубочкою для пиття або зубною щіткою.
Іноді може бути корисною акуратна чистка країв язика
електричною зубною щіткою. Підходять і маленькі щіточки з набору
по тренуванню чищення зубів. Одностороннім вібруванням однієї
щоки і натисканням на другу можна викликати обертальний рух
язика в роті.
Приклади вправ для розвитку рухливості язика:
• облизувати ложки (з медом, пудингом та ін.);
• мазати медом або варенням верхню чи нижню губу, лівий або
правий куточок рота, щоб дитина облизувала кінчиком язика;
• проводити рухи язика в роті, наприклад, поперемінно класти
язика то за праву, то за ліву щоку, під верхню чи нижню губу,
клацати язиком, чистити язиком зуби;
• закріпити гудзик на довгій мотузці і пересувати її (зубами або
язиком) з боку в бік.
• голосно клацати язиком ( язик при цьому залишається за
зубами);
