34
чи сестричками, коли вони кожного разу заходять і виходять
із кімнати.
Розвиток пізнавальних здібностей.
Постійність існування об’єкту.
Розуміння того, що предмет продовжує існувати, навіть якщо
ми його не бачимо, є важливою передумовою для засвоєння назв
предметів (кожен предмет має назву) .
Поки ваша дитина не засвоїть поняття незмінності існування
предмету, вона не готова давати предметам «імена».
Що можна робити вдома?
• Закрийте лице малюка його руками «Де Міша?», заберіть
руки з лиця і скажіть: «Ось Міша!». Така гра в «Ку-ку» є
найпростішою.
• Пограйтесь з іграшкою, а потім, в присутності дитини,
заховайте її під хусточкою. Спочатку дитині простіше шукати
іграшку, що звучить.
• Грайте в гру «Ку-ку», і озвучуйте: «Ти де?», «Міша тут!»,
«А де мама?», «Мама тут!». Такі ігри завжди цікаві малюкам.
Ускладніть завдання – заховайтесь під ковдрою.
• Коли дитина добре спостерігає за вами, спробуйте заховати
предмет в руці. А потім сховайте руку за спину.
• Коли дитина справляється із попередніми завданнями, шукайте
добре знайомі предмети в квартирі.
Причинно- наслідкові зв
’
язки.
В ранньому віці дитині важливо усвідомити, що в результаті
здійснення конкретних дій щось відбувається. Розуміння
взаємозв’язку між причиною і наслідком необхідно для розуміння
комунікативного наміру (потреби говорити). Так дитина повинна
зрозуміти, що жест чи інший прояв (звуки, слова) можуть
призвести до бажаного результату. Постійне передбачення потреб
дитини та випередження ініціативи дитини гальмують розвиток
комунікативної потреби.
Що можна робити вдома?
• Використовуйте іграшки, в яких серія послідовних дій
призводить до результату: дзиґу, у якій рухаються зображення,
