22
Так дитина отримує інформацію про властивості кожного
предмету: текстуру, твердість чи м’якість, вагу, смак, звук,
здатність змінювати форму, зовнішній вигляд зі всіх сторін.
Що можна робити вдома?
• Знайомтедитинузпредметами,щооточують її уповсякденному
житті (доторкайтесь, гладьте, стискайте).
• Давайте до рук предмети різні на дотик, різної ваги, фактури,
об’єму, величини.
• Вчіть дитину класти предмет в задане місце за проханням
«Поклади» .
• Привчайте дитину до режиму, що дасть можливість дитині
краще орієнтуватися в тому, що відбувається і пристосуватися
до оточуючого світу.
• Розповідайте дитині короткими фразами все, що ви
робите. Можна використовувати предмети, які допоможуть
налаштуватися на певну діяльність (брати качечку і йти в
ванну купатися).
4. Незмінність існування предметів
Спочатку мала дитина розуміє, що предмет існує, поки вона
його бачить. Тому, коли виходить мама, дитина плаче, а коли предмет
закочується і дитина його не бачить, він перестає для неї існувати.
Розуміння того, що іграшка продовжує існувати, коли її не бачиш,
важливий етап пізнавального розвитку – це момент зародження
абстрактного мислення.
Дитина спочатку вчиться:
• повертати голову за предметом;
• знаходити частково заховану іграшку;
• знаходити повністю заховану іграшку.
Дитина із задоволенням грає в гру «Ку-ку», як підтвердження
того, що захована іграшка все ж існує.
Що можна робити вдома?
• Спостерігайте з дитиною, як падають предмети і куди вони
діваються.
• Грайте з дитиною в гру, коли дорослий ховається за двері, а
