13
єю, пропріоцептивна інформація порушується, і їм складніше
орієнтуватися і керувати своїм тілом.
Перераховані особливості спричиняють порушення в процесі
координації різноманітних систем організму, які забезпечують
можливість приймати і зберігати положення тіла у спокої та рухах (у
так званій системі поступального контролю).
Найбільшу допомогу в розвитку загальної моторики можуть
здійснювати батьки під супроводом кінезотерапевта або інших
спеціалістів (реабілітолога чи спеціаліста з раннього розвитку).
Стимуляція правильних рухів (асиметричних) веде до розвитку
рухової сфери, та певної компенсації вище зазначених особливостей.
Більшості дітей потрібно допомагати формувати рухові навички,
розвивати та вдосконалювати їх.
Що можна робити вдома?
• Заохочувати власну рухову активність дитини, яка відповідає
можливостям дитини, її віковому періоду та індивідуальним
особливостям розвитку. Для цього потрібно використовувати
гімнастику активного типу
(дитина бере активну участь у ви-
конанні вправ). Ця гімнастика організована таким чином, щоб
дитина могла проявляти ту активність, на яку здатна на даний
момент. А потім з допомогою дорослого розвивати і усклад-
нювати дані рухи.
• Використовувати власний інтерес дитини, щоб перетворювати
заняття з дитиною в цікаву гру. Стимулювати дитину рухатися
за іграшкою чи предметом, які цікаві дитині.
• В результаті спілкування і сумісної гри, привертати увагу
дитини до цікавих їй іграшок, надавати тілу відповідних
положень і відповіднуфізичнупідтримку. Зчасомця підтримка
зменшується, а згодом коли дитина здійснює необхідний рух,
і зовсім забирається.
В разі потреби дорослий може фізично допомагати дитині.
Він «демонструє» дитині той рух, який необхідний, і в результаті
багаторазових повторень «приводить» тіло дитини до потрібних рухів.
Наприклад, дитина самостійно не підіймає ноги над поверхнею,
на якій лежить. Дорослий підіймає і притримує ноги, а потімвідпускає.
