7
• дитина раннього віку з синдромом Дауна проходить ті ж етапи
розвитку, що й дитина без порушення розвитку;
• середні терміни появи навичок запізнюються в порівнянні з
нормативними;
• у дітей з синдромом Дауна вікова різниця в термінах появи
навичок набагато більша, ніж у їхніх звичайних однолітків.
Так, наприклад, якщо часовий діапазон формування ходьби в
нормі становить 10 місяців (з 8 до 18 місяців), то при синдромі
Дауна цей діапазон дорівнює 53 місяцям (з 12 до 65 місяців);
• у дітей з синдромом Дауна терміни появи окремих навичок
потрапляють в діапазон вікової норми.
Важливо пам’ятати, що найбільший вплив на розвиток дітей
раннього віку (від 0 до 3 років ) надають емоційні стосунки з матір’ю.
У сформованій складній ситуації надзвичайно важливою є
рання психологічна допомога сім’ям, яка включає комплекс заходів:
комплексна консультація сім’ї, участь у групі раннього супроводу
сімей, індивідуальна, групова або сімейна терапія, участь в
теоретичних семінарах та роботі батьківського клубу.
Отже, підсумовуючи попередню інформацію, можна виділити
основні завдання для батьків дітей з синдромом Дауна:
1. Звернути увагу на свої переживання. Спираючись на
інформацію щодо етапів переживання горя, «пропрацювати» свій
емоційний стан (самостійно у колі сім’ї або разом із психологом).
2. Згадати свої батьківські ролі в період очікування дитини (коли
ще не знали про наявність синдрому Дауна у дитини). Переглянути
пріоритетність своїх батьківських ролей – поставити на перше місце
ролі щасливих, впевнених в собі та в своїй дитині батьків (див.
Схема 1 і Схема 2).
3. Подивитися на свого малюка як на людину, ОСОБИСТІСТЬ,
а не синдром Дауна або інваліда.
4. Регулярно виходити з замкнутого кола власної сім’ї,
приєднуватись до інших різних соціальних груп, наприклад, сім’ї на
дитячих майданчиках, кола батьків дітей з синдромом Дауна, групи
за інтересами, частіше відвідувати разом із малюком громадські
місця; торгівельні, розважальні центри, ходити у гості до друзів,
приймати гостей у себе вдома тощо.
