6
Існує ряд основних моментів, про які потрібно пам’ятати,
працюючи з матір
’
ю, яка переживає втрату:
• слухайте, приймаючи, а не засуджуючи;
• зробіть так, щоб людині стало ясно, що у вас є щире бажання
їй допомогти виразити свої почуття, які б вони не були, і
готовність підтримувати її;
• приймайте почуття і страхи людей серйозно;
• дайте час для того, щоб з’явилася довіра: поки її немає,
страждаюча людина не здатна ділитися з вами своїми
переживаннями;
• дотримуйтеся доречної дистанції, не дозволяйте собі
заплутатися в чужих проблемах настільки, щоб стало
неможливим зберігати позицію допомагаючого;
• спонукайте вираження і усвідомлення почуттів;
• допоможіть людині позбутися необґрунтованого почуття
провини;
• допоможіть зрозуміти, побачити своє майбутнє, вибудувати і
прийняти свою нову батьківську роль;
• допоможіть вибудувати адекватне реалістичне бачення
найближчого майбутнього дитини з синдромом Дауна.
(Див. схему 2).
Надання достовірної інформації про особливості психічного
розвитку дітей з синдромом Дауна є ключовим моментом у
психологічної допомозі батькам. Так як знання про синдром Дауна,
якими володіли батьки до народження дитини і якими їх могли
нагородити медичні працівники, є стереотипними і застарілими.
До сих пір існує думка, що такі діти не вміють спілкуватися, не
впізнають своїх близьких, характеризуються глибокою розумовою
відсталістю, не зможуть відвідувати дитячі садки та школи. На жаль,
така точка зору існує не тільки серед обивателів, а й фахівці - медики
і педагоги іноді дотримуються подібних поглядів, ґрунтуючись на
даних про розвиток дітей, позбавлених материнської турботи, і не
цілком ясно представляючи реальний потенціал дитини з синдромом
Дауна, що виховується в сім’ї.
Але аналіз даних досліджень особливостей розвитку дітей
з синдромом Дауна та порівняння їх з показниками, як зазвичай
розвиваються діти, призводить до наступних висновків ( зроблених
П.Л. Жияновою):
