11
ОСОБЛИВОСТІ РАННЬОГО РОЗВИТКУ
ДИТИНИ З СИНДРОМОМ ДАУНА
Наталія Вавілова, корекційний педагог Центру раннього
розвитку Всеукраїнської благодійної організації «ДаунСиндром»
Розвиток дітей раннього віку характеризується насиченістю та
нерівномірністю. Кожен віковий період сприятливий для формування
певних вмінь. Так, вік до року найбільш сприятливий для розвитку
сприйняття і емоційного спілкування. З року до трьох – для розвитку
мовлення, а з двох до чотирьох – основним є вміння виділяти
властивості і якості предметів (предметне сприйняття). У педагогіці
та психології такі сприятливі періоди для розвитку називаються
сензитивними періодами. Порушення у формуванні одних вмінь
призводять до затримки у формуванні інших.
Так, наприклад, якщо в другому півріччі першого року життя
дитина не вчиться сидіти, вона не має можливості ускладнювати гру з
предметами (виймати, вставляти, поміщувати в задане місце, стукати
один об одного т.д.). Дитина обмежується тим, що ударяє рукою по
іграшці, або трясе нею. Такий вид діяльності є недостатнім для дитини
6-12 місяців, і призводить до затримки формування вмінь дрібної
моторики, та початкової форми мислення. Такого виду порушення
називаються вторинними і їх можна уникнути, якщо правильно і
вчасно організовувати стимуляцію дитини в процесі гри та взаємодії.
В процесі свого розвитку дитина з синдромом Дауна проходить ті
ж самі етапи, що і діти без порушень розвитку. В середньому, вміння
з’являються пізніше, і дитині потрібно більше часу та повторень для
формування навичок.
Розглянемо такі сфери розвитку:
І. Розвиток загальної моторики і орієнтування у просторі.
ІІ. Розвиток дрібної моторики і зорово-рухової координації.
ІІІ. Розвиток пізнавальної діяльності.
І
V
. Довербальні навички (до першого слова)
.
І. Розвиток загальної моторики і
орієнтування у просторі
Фундаментом у розвитку дитини раннього віку є руховий
