14
Такого роду «допомога» здійснюється до тих пір, поки дитина зможе
утримати положення на короткий час. Численні повтори допомагають
напрацьовувати вміння, а з часом і автоматизувати їх.
Рання і своєчасна допомога у формуванні рухових вмінь напряму
впливає на розвиток дрібної моторики та пізнавальної діяльності.
ІІ. Розвиток дрібної моторики і
зорово-рухової координації
Дрібна моторика розвивається на основі розвитку загальної
моторики. Розвиток рухів починається від голови і «просувається» від
середини тіла до периферії: спочатку розвиваються рухи плеча, потім
передпліччя і тільки потім рухи кисті рук і пальців. Точність рухів
рук напряму залежить від того, наскільки дитина впевнено сидить,
утримуючи рівновагу, наскільки розвинені м’язи шиї і контроль за
положенням голови, м’язів плечового поясу.
Базовими складовими дрібної моторики є стабільність,
двостороння (білатеральна) координація і сенсорика.
Стабільність
Для повноцінного розвитку дрібної моторики у дітей з синдромом
Дауна потрібно розвивати такі
три основні види стабільності:
• Стабільність корпусу.
Вона допомагає дитині вільно рухати
руками, не боячись втратити рівновагу, наприклад, коли вона
відкриває двері, і при цьому не падає.
• Стабільність плечей.
Завдяки їй дитина вільно рухає
передпліччям і кистю рук, в той час, коли плече змінює своє
положення наприклад, коли дитина будує з кубиків, збирає
пірамідку та ін. Крім цього стабільність плечей дозволяє
утримувати вагу тіла при повзанні.
• Стабільність кисті рук.
Коли дитина розвиває більш
складні навички дрібної моторики, наприклад, письмо –
вона повинна навчитися користуватися однією частиною
кисті для забезпечення стабільності, а другою - для руху.
Зазвичай, при письмі, край кисті, де розташований мізинець,
не рухається, в той час, коли великий, вказівний і середній
пальці маніпулюють предметом.
В ранньому віці важливо розвивати стабільність корпусу і плечей.
