17
• Отримати уявлення про власне тіло, що потрібно для
оволодіння таких навичок, як одягання і догляд за собою
(гігієнічні процедури).
• Навчитися спрямовувати роботу пальців, щоб здійснювати
чіткі рухи з предметами, а в майбутньому – писати.
Рухи і сенсорне сприймання утворюють замкнене коло.
Ми отри-
муємо сенсорну інформацію (сприймаємо, відчуваємо), яка заставляє
нас рухатися, і, коли ми рухаємося, від наших м’язів, суглобів посту-
пає інформація, яка дозволяє нам пристосувати власні рухи і зробити
їх точнішими.
У більшості дітей з синдромом Дауна сповільнений розвиток
нервової системи. Відповідно, розвиток сенсорного сприйняття
також розвивається повільніше. Здебільшого діти триваліший
час беруть іграшки до рота. Інколи це відбувається досить довго.
Такі діти потребують особливої уваги і допомоги, щоб навчитися
обстежувати предмети руками.
Беручи предмети, діти з синдромом Дауна прикладають занадто
багато сил, їм важко пристосовуватися до змін властивостей
предметів, таких, наприклад, як вага. Вчені пояснюють це сенсорним
дефіцитом у колі «сенсорне сприймання – рух». Це може відбуватись
за таких причин:
• Дітям з гіпотонією важче розраховувати силу м’язів.
Їхні суглоби менш стабільні, а м’язи слабші. Тому, щоб
потягнутися і схопити предмет, їм потрібно сильніше
напружити м’язи, ніж нам.
• Опрацювання сенсорної інформації у дітей з синдромом
Дауна відбувається повільніше. Тому, коли вони хочуть щось
підняти, м’язи не встигають «вгадати» розмір і вагу предмету
на основі інформації, яку отримують, дивлячись на предмет.
У дітей з синдромом Дауна вміння сенсорно розрізняти предмети
розвивається в процесі повсякденного життя.
Що можна робити вдома?
Якщо дитина буде мати можливість:
