Методика Т.А.Н. – Содерберг
Мова - втiлення думки.
Максим Рильський.
«Не вміти добре висловлювати свої думки - недолік,
але не мати самостійних думок - ще значно більший;
самостійні ж думки випливають тільки з тих знань,
що їх здобувають самостійно.»
К.Д.Ушинський.
Сьогодні ми регулярно чуємо, що у багатьох дітей спостерігається дисфазія
розвитку.
Дисфазія
(dysphasia)
– розлади мовлення, за яких частково чи повністю
втрачається здатність користуватися словами для висловлення власних думок та
спілкування з оточуючими в усній чи письмовій формі.
F80 Специфічні розлади розвитку мовлення та мови дисфазія та афазія (R47.0)
(МКБ-10).
В Нідерландах дитячий психіатр Ксав’є С.Т. Тан розробив методику, яка оптимізує
розвиток мови та мовлення у дітей з вадами у розумовому розвитку. За основу він взяв
методику для глухих та слабочуюючих дітей шведського лінгвіста Содерберга.
Використання даної методики показало, що діти набагато краще починають говорити,
зрозуміліше висловлювати свої думки.
Головна мета методики ТАН
- розвиток
мовлення у дітей (говоріння).
Головний метод даної методики – це
глобальне читання
. Поскільки, практика
показала, що діти краще запам’ятовують те, що
вони побачили, ніж те, що вони щойно почули.
Тому навчання потрібно будувати таким чином,
щоб використовувати сильні сторони дитини.
Реалізацію цієї методики забезпечують вчитель, логопед та асистент вчителя.
Особливості використання методики ТАН-Содерберг:
-
заохочувати дітей до «говоріння - балаканини»;
-
записувати або замальовувати те, що говорять діти;
-
розвивати внутрішнє мовлення;
-
навчити дітей слухати;
-
формувати вміння чекати своєї черги;
-
вдосконалювати вміння розповідати історії з різною
силою голосу, з різною інтонацією, у різному темпі, виразно;
-
вдосконалювати мовлення за допомогою читання;
-
проговорювати вірші/рими, відпрацьовувати ритм;
-
вчити читати глобально.
Діти дуже швидко впізнають літери, які наявні в їхніх іменах,
а також букви, з якими вони часто зустрічаються в побутових
ситуаціях, наприклад: М – МакДональдз, Т – у слові тато і т.д.
Також значну кількість слів діти швидко починають
впізнавати (
власне ім’я чи імена однокласників, мама, тато, дідусь,
бабуся)
.
